Нейросонографія та НСГ: чи це одне й те саме і як читати скорочення в направленні

У направленні на обстеження дитини можуть написати НСГ, нейросонографія, УЗД головного мозку або трансфонтанельне УЗД. У більшості випадків ці назви позначають одне дослідження — ультразвукове обстеження структур головного мозку немовляти через відкрите тім’ячко.

Нейросонографія немовлят не пов’язана з рентгенівським випромінюванням, не потребує введення контрастної речовини та зазвичай проводиться без седації. Вона допомагає оцінити анатомічні структури мозку, шлуночкову систему, лікворні простори та виявити зміни, які потребують спостереження або додаткової діагностики.

НСГ і нейросонографія — це одне дослідження

НСГ — це скорочена назва нейросонографії. Термін утворений із двох частин:

• нейро — нервова система;
• сонографія — отримання зображення за допомогою ультразвукових хвиль.

У медичних документах можуть використовуватися різні варіанти:

• НСГ;
• нейросонографія;
• УЗД головного мозку;
• УЗД мозку через тім’ячко;
• трансфонтанельна нейросонографія;
• краніальна ультрасонографія.

Для немовлят ці формулювання найчастіше означають ультразвукове дослідження головного мозку через велике тім’ячко. Однак перед записом варто показати направлення працівнику медичного центру, особливо якщо лікар зазначив додаткове доплерографічне дослідження судин.

Чому УЗД мозку проводять через тім’ячко

Кістки черепа погано пропускають ультразвукові хвилі. У немовлят між ними залишаються неокостенілі ділянки — тім’ячка, які виконують роль акустичного вікна.

Основним доступом є велике переднє тім’ячко. Лікар наносить на нього невелику кількість гелю та прикладає ультразвуковий датчик. Зображення отримують у кількох площинах, щоб послідовно оглянути структури головного мозку.

За потреби лікар може використовувати додаткові акустичні доступи:

• заднє тім’ячко;
• соскоподібне тім’ячко;
• скроневу ділянку.

Додаткові доступи допомагають краще візуалізувати задню черепну ямку та інші структури, які не завжди повністю видно через переднє тім’ячко.

Після закриття тім’ячка якість ультразвукового зображення суттєво знижується. Якщо потрібно детальніше дослідити мозок старшої дитини, лікар може рекомендувати магнітно-резонансну томографію або інший метод візуалізації.

Що показує нейросонографія немовлят

Під час НСГ лікар оцінює:

• симетричність структур головного мозку;
• розташування серединних структур;
• шлуночкову систему;
• судинні сплетення;
• мозолисте тіло;
• таламуси та базальні ядра;
• мозочок;
• велику потиличну цистерну;
• субарахноїдальні простори;
• перивентрикулярну ділянку;
• наявність кіст, крововиливів або інших змін.

За допомогою нейросонографії можна виявити або запідозрити:

• розширення шлуночків;
• порушення циркуляції спинномозкової рідини;
• внутрішньочерепні крововиливи;
• наслідки гіпоксично-ішемічного ураження;
• кісти;
• деякі вроджені аномалії розвитку;
• зміни біля шлуночків мозку;
• зміщення серединних структур.

НСГ має діагностичні обмеження. Деякі ділянки мозку та невеликі патологічні зміни можуть візуалізуватися недостатньо чітко, тому нормальний результат не завжди повністю виключає неврологічне захворювання. За наявності симптомів лікар може призначити МРТ, електроенцефалографію, консультацію дитячого невролога або інші обстеження.

Коли дитині призначають НСГ

Нейросонографію можуть проводити як скринінгове дослідження або за медичними показаннями.

Особливо важливою НСГ є для недоношених дітей, оскільки вони мають вищий ризик крововиливів у гермінальний матрикс, внутрішньошлуночкових крововиливів та ураження білої речовини мозку.

Лікар також може рекомендувати дослідження, якщо:

• дитина народилася передчасно;
• маса тіла при народженні була низькою;
• пологи проходили складно;
• була внутрішньоутробна або перинатальна гіпоксія;
• дитина потребувала реанімаційної допомоги;
• є підозра на внутрішньоутробну інфекцію;
• окружність голови збільшується надто швидко;
• тім’ячко напружене або вибухає;
• виникають судоми;
• спостерігаються епізоди апное;
• є порушення м’язового тонусу;
• лікар помітив затримку психомоторного розвитку;
• виявлені вроджені вади;
• необхідно проконтролювати раніше знайдені зміни.

Самостійно визначати показання та частоту досліджень не варто. Рішення приймає педіатр, неонатолог або дитячий невролог з урахуванням терміну гестації, перебігу пологів, симптомів і попередніх результатів.

Як проводиться нейросонографія

Дитину кладуть на спину. Під час дослідження вона може спати або перебувати на руках у когось із батьків, якщо це не заважає лікарю працювати.

На ділянку тім’ячка наносять гель, після чого лікар обережно переміщує датчик. Зображення мозку виводиться на екран у режимі реального часу.

Обстеження зазвичай не спричиняє болю. Дитина може плакати через незвичну обстановку, голод або необхідність певний час залишатися в одному положенні, але не через дію ультразвуку.

Спеціальна медикаментозна підготовка або наркоз для стандартної НСГ не потрібні.

Як підготувати немовля до НСГ

Складної підготовки немає. Щоб дитина була спокійнішою, бажано:

• погодувати її перед обстеженням або взяти їжу із собою;
• не планувати процедуру на час, коли дитина зазвичай дуже голодна;
• взяти пелюшку, серветки та соску, якщо дитина нею користується;
• одягнути малюка так, щоб легко відкрити голову;
• принести попередні висновки НСГ, виписки з пологового будинку та направлення.

Не потрібно голити волосся, змінювати режим годування або скасовувати призначені препарати, якщо лікар не дав окремих рекомендацій.

Чи безпечна нейросонографія

НСГ використовує ультразвукові хвилі, а не іонізуюче випромінювання. Під час стандартного дослідження дитина не отримує променевого навантаження.

Метод неінвазивний: датчик розташовується на поверхні шкіри, а інструменти не вводяться в організм. Саме тому нейросонографію можна повторювати для контролю змін, якщо це має медичне обґрунтування.

Призначати дослідження без показань надто часто також не потрібно. Частоту контролю визначає лікар відповідно до діагнозу та клінічної ситуації.

Що означають основні терміни у висновку НСГ

Висновок нейросонографії містить опис структур мозку та їхніх вимірювань. Окремий термін не можна оцінювати без віку дитини, терміну гестації, симптомів і решти показників.

Серединні структури не зміщені

Це означає, що структури, які в нормі проходять по центру головного мозку, розташовані симетрично. Їх зміщення може виникати при об’ємному утворенні, значному крововиливі, набряку або іншому процесі, що чинить тиск на тканини мозку.

Міжпівкульна щілина

Це природний простір між правою і лівою півкулями. Лікар оцінює її ширину та симетричність.

Невелике відхилення одного вимірювання не завжди є ознакою патології. Показник потрібно порівнювати з віковими нормативами та іншими результатами НСГ.

Субарахноїдальний простір

Субарахноїдальний простір розташований між оболонками мозку та містить спинномозкову рідину — ліквор.

У висновку можуть зазначити його розширення. Таке формулювання не є самостійним діагнозом. Лікар зіставляє результат із темпами збільшення окружності голови, станом тім’ячка, розвитком дитини та іншими показниками.

Бічні шлуночки

Бічні шлуночки — парні порожнини мозку, у яких циркулює ліквор. Під час НСГ оцінюють їхню форму, симетричність і розміри.

Незначна асиметрія іноді може бути анатомічною особливістю. Виражене або прогресуюче розширення потребує оцінювання дитячого невролога та спостереження в динаміці.

Вентрикуломегалія

Вентрикуломегалія — це розширення шлуночків головного мозку. Термін описує ультразвукову ознаку, а не причину її виникнення.

Розширення може бути стабільним, прогресуючим, ізольованим або поєднуватися з іншими змінами. Тактика залежить від ступеня вентрикуломегалії, клінічних проявів і результатів повторних досліджень.

Гідроцефалія

Гідроцефалія — стан, за якого порушується циркуляція або відтік ліквору, через що розширюються шлуночки та може підвищуватися внутрішньочерепний тиск.

Ознаками, які потребують невідкладного оцінювання лікарем, можуть бути швидке збільшення окружності голови, вибухання тім’ячка, блювання, сонливість, судоми або симптом заходу сонця — опускання очей із помітною смужкою склери над райдужкою. У немовлят відкрите тім’ячко дає змогу використовувати УЗД для первинного оцінювання розширення шлуночків.

Не кожне розширення шлуночків означає гідроцефалію. Діагноз встановлює лікар після комплексного обстеження.

Судинні сплетення

Судинні сплетення розташовані у шлуночках мозку та беруть участь у виробленні ліквору. У нормі вони мають симетричну структуру.

У цій ділянці можуть виявляти кісти судинних сплетень. Невеликі ізольовані кісти часто не впливають на розвиток дитини та можуть зменшуватися самостійно. Водночас їх потрібно оцінювати разом з іншими результатами обстеження.

Субепендимальна кіста

Субепендимальна кіста розташована біля стінки шлуночка. Вона може утворитися після невеликого крововиливу або гіпоксично-ішемічного ушкодження.

Тактика залежить від розміру, кількості, розташування кісти та наявності інших змін. Часто лікар рекомендує контрольне дослідження.

Псевдокіста

Термін псевдокіста нерідко використовують для опису невеликої порожнини без типової епітеліальної стінки. У немовлят так можуть називати субепендимальні утворення.

Саме слово не визначає прогноз. Значення мають локалізація, розміри, симетричність, перебіг вагітності та результати спостереження.

Перивентрикулярна ділянка

Перивентрикулярна зона — це тканина навколо шлуночків головного мозку. Особливо уважно її оцінюють у недоношених дітей.

Підвищена ехогенність цієї ділянки може бути тимчасовою або вказувати на ураження білої речовини. Для правильного трактування важливі інтенсивність, симетричність і тривалість змін.

Внутрішньошлуночковий крововилив

Внутрішньошлуночкові крововиливи частіше виникають у глибоко недоношених дітей через незрілість і вразливість судин гермінального матриксу.

У висновку можуть зазначати ступінь крововиливу та його поширення. Подальша тактика залежить від тяжкості змін, стану дитини та наявності розширення шлуночків.

Гіперехогенність

Гіперехогенна ділянка відбиває більше ультразвукових хвиль і виглядає світлішою на екрані.

Підвищена ехогенність може мати різні причини: особливість візуалізації, незрілість тканин, набряк, ішемічні зміни або крововилив. Її значення визначають за локалізацією, симетричністю та змінами під час повторної НСГ.

Чому в різних висновках можуть бути різні цифри

Результати НСГ залежать від:

• гестаційного та фактичного віку дитини;
• положення голови;
• розміру тім’ячка;
• площини вимірювання;
• технічних характеристик апарата;
• методики дослідження;
• досвіду лікаря;
• стану дитини під час обстеження.

Тому порівнювати окремі цифри з таблицями в інтернеті некоректно. Для оцінювання динаміки бажано зіставляти повні протоколи, зображення та клінічний стан дитини.

Чи ставить лікар УЗД остаточний діагноз

Лікар ультразвукової діагностики описує побачені структури та формує ультразвуковий висновок. Остаточний клінічний діагноз встановлює педіатр, неонатолог або дитячий невролог.

Наприклад, формулювання розширення бічних шлуночків ще не пояснює причину змін і не означає, що дитина має підвищений внутрішньочерепний тиск. Для діагнозу необхідно врахувати:

• окружність голови та темпи її збільшення;
• стан тім’ячка;
• м’язовий тонус;
• рефлекси;
• психомоторний розвиток;
• перебіг вагітності та пологів;
• попередні результати НСГ;
• дані інших обстежень.

Не варто самостійно лікувати результати УЗД сечогінними, судинними, ноотропними чи іншими препаратами.

Коли після НСГ потрібні додаткові обстеження

Лікар може рекомендувати повторну нейросонографію, якщо потрібно простежити зміни в динаміці.

МРТ головного мозку може знадобитися, коли:

• даних НСГ недостатньо;
• є неврологічні симптоми при нормальному або неоднозначному УЗД;
• потрібно детальніше оцінити кору, білу речовину або задню черепну ямку;
• виявлені вроджені аномалії;
• необхідно уточнити характер ішемічного ураження;
• тім’ячко закрилося і якісне УЗД провести неможливо.

Також можуть бути призначені електроенцефалографія, лабораторні аналізи, генетичне обстеження, консультація офтальмолога або нейрохірурга.

Коли не можна відкладати звернення до лікаря

Термінового медичного огляду потребує дитина, у якої виникли:

• судоми;
• втрата свідомості;
• повторне блювання;
• різка сонливість або млявість;
• тривала незвична збудженість;
• напружене чи вибухле тім’ячко;
• швидке збільшення окружності голови;
• порушення дихання;
• раптова асиметрія рухів;
• симптом заходу сонця;
• регрес уже набутих навичок.

У таких ситуаціях не слід чекати планового УЗД. Необхідно звернутися по невідкладну медичну допомогу.

Як правильно оцінювати результат НСГ

Нейросонографія — доступний метод первинного оцінювання головного мозку немовляти, але її висновок не можна трактувати окремо від клінічного стану.

Слова кіста, асиметрія, розширення або підвищена ехогенність не завжди означають тяжке захворювання. Так само нормальний висновок НСГ не скасовує консультації лікаря, якщо дитина має судоми, порушення розвитку чи інші неврологічні симптоми.

Пройти нейросонографію немовляти можна за направленням педіатра, неонатолога або дитячого невролога, а також для контролю змін, виявлених під час попереднього дослідження.