Як читати висновок УЗД щитоподібної залози: ехогенність, вузли, контури

У висновку УЗД щитоподібної залози часто зустрічаються терміни ехогенність, однорідність, вузлове утворення, гіпоехогенна ділянка або нечіткі контури. Для людини без медичної освіти такі формулювання можуть звучати тривожно, хоча далеко не кожна зміна свідчить про небезпечне захворювання.

Ультразвукове дослідження оцінює будову щитоподібної залози, але не показує, скільки гормонів вона виробляє. Тому результат УЗД потрібно розглядати разом зі скаргами, оглядом ендокринолога та аналізами крові, насамперед на тиреотропний гормон — ТТГ.

Що оцінюють під час УЗД щитоподібної залози

Під час дослідження лікар ультразвукової діагностики послідовно описує:

• розташування та форму залози;
• розміри правої і лівої часток;
• товщину перешийка;
• загальний об’єм;
• контури;
• ехогенність;
• однорідність тканини;
• наявність вузлів, кіст або інших утворень;
• кровопостачання;
• стан регіонарних лімфатичних вузлів.

Якщо в залозі виявлено вузол, окремо оцінюють його розміри, структуру, форму, межі, ехогенність і наявність кальцинатів.

Розміри та об’єм щитоподібної залози

У протоколі зазначають три розміри кожної частки: довжину, ширину і товщину. На їхній основі апарат або лікар розраховує об’єм залози.

Оцінювати об’єм лише за однією універсальною цифрою неправильно. Він залежить від статі, віку, маси тіла, особливостей будови та фізіологічного стану людини. Тому формулювання збільшена щитоподібна залоза або зоб має підтверджувати лікар, враховуючи не лише цифри в протоколі.

Збільшення об’єму може зустрічатися при:

• дифузному зобі;
• аутоімунному тиреоїдиті;
• хворобі Грейвса;
• багатовузловому зобі;
• дефіциті йоду;
• інших ендокринних порушеннях.

Нормальний об’єм також не виключає функціональних порушень, оскільки рівень гормонів визначають не за УЗД, а за лабораторними аналізами.

Що означає ехогенність

Ехогенність — це здатність тканини відбивати ультразвукові хвилі. На екрані апарата різні тканини мають різні відтінки сірого.

У нормі тканина щитоподібної залози зазвичай має середню ехогенність і виглядає світлішою за прилеглі м’язи.

Ізоехогенне утворення

Ізоехогенний вузол має приблизно таку саму ехогенність, як навколишня тканина залози. Сам по собі цей термін не вказує, доброякісне утворення чи злоякісне.

Гіпоехогенне утворення

Гіпоехогенна ділянка відбиває менше ультразвуку і виглядає темнішою. Знижена ехогенність може зустрічатися при тиреоїдиті, доброякісних вузлах і злоякісних новоутвореннях.

Тому слово гіпоехогенний не є діагнозом раку. Значення має сукупність характеристик: форма, контури, кальцинати, структура та співвідношення розмірів вузла.

Гіперехогенне утворення

Гіперехогенна ділянка виглядає світлішою за навколишню тканину. Така особливість може бути пов’язана зі щільною тканиною, фіброзом або кальцинатами.

Анехогенне утворення

Анехогенна ділянка не відбиває ультразвук і виглядає майже чорною. Найчастіше так описують рідину, наприклад просту кісту.

Однорідна та неоднорідна структура

Однорідна структура означає, що тканина залози має рівномірний вигляд без виражених локальних змін.

Неоднорідність може бути:

• дифузною — зміни поширені по всій залозі;
• локальною — зміни виявлені в окремій ділянці;
• дрібнозернистою або грубозернистою.

Дифузно неоднорідна структура часто зустрічається при аутоімунному тиреоїдиті. Однак підтвердити його лише за УЗД неможливо. Зазвичай лікар додатково оцінює ТТГ, вільний Т4, антитіла до тиреопероксидази та інші показники залежно від клінічної ситуації.

Що означають контури щитоподібної залози

Контури залози можуть бути рівними, чіткими, нерівними або нечіткими.

Рівні та чіткі контури найчастіше відповідають звичайній анатомічній будові. Нечіткість зовнішніх контурів може спостерігатися при запаленні, набряку або виражених дифузних змінах.

Окремо лікар описує контури вузла:

• чіткі й рівні;
• нечіткі;
• нерівні;
• дольчасті;
• з ознаками виходу за межі капсули.

Нерівні або дольчасті межі вузла можуть підвищувати рівень ультразвукової підозри, але їх оцінюють лише разом з іншими ознаками.

Як у висновку описують вузли

Вузол щитоподібної залози — це обмежена ділянка тканини, яка відрізняється від навколишньої паренхіми. Більшість вузлів є доброякісними, однак кожне утворення потрібно оцінювати за стандартизованими ультразвуковими критеріями.

У протоколі можуть зазначатися такі характеристики.

Розмір

Вузол вимірюють у трьох площинах. Розмір важливий для вибору подальшої тактики, але великий вузол не обов’язково є злоякісним, а маленький — безпечним.

Склад

За складом вузол може бути:

• кістозним — заповненим рідиною;
• солідним — утвореним переважно тканиною;
• змішаним — мати тканинний і рідинний компоненти;
• губчастим — складатися з численних дрібних кістозних порожнин.

Прості кісти та губчасті вузли частіше мають доброякісні характеристики. Солідне утворення потребує оцінювання інших ознак.

Форма

Лікар порівнює висоту і ширину вузла. Формулювання вищий, ніж широкий означає, що передньозадній розмір перевищує поперечний. Така форма вважається більш підозрілою, але не встановлює діагноз самостійно.

Ехогенні включення та кальцинати

У вузлах можуть бути:

• дрібні точкові ехогенні включення;
• макрокальцинати;
• периферичні кальцинати;
• артефакти типу хвоста комети.

Точкові ехогенні включення можуть підвищувати підозру щодо злоякісності. Водночас артефакт хвоста комети часто виникає в колоїдних утвореннях і зазвичай вважається доброякісною ознакою.

Що таке TI-RADS

TI-RADS — це система ультразвукового оцінювання вузлів щитоподібної залози. Вона допомагає стандартизувати опис і визначити, чи потрібні спостереження або тонкоголкова аспіраційна біопсія.

У висновку можуть бути зазначені категорії від низького до високого рівня підозри. Чим вища категорія, тим уважніше лікар оцінює розміри вузла та показання до біопсії.

Важливо розуміти: TI-RADS відображає ймовірність ризику, а не готовий онкологічний діагноз. Остаточний висновок про клітинний склад утворення дає цитологічне дослідження матеріалу після пункції.

Чи важливий кровообіг у вузлі

Під час доплерографії лікар може оцінити васкуляризацію — характер кровопостачання тканини.

У висновку зустрічаються формулювання:

• кровообіг не посилений;
• периферичний кровообіг;
• внутрішньовузловий кровообіг;
• дифузне посилення васкуляризації залози.

Посилений кровообіг може спостерігатися при функціональній активності залози, запаленні або вузлових змінах. Проте тип васкуляризації не дає змоги самостійно відрізнити доброякісний вузол від злоякісного.

Чому у висновку описують лімфатичні вузли

Під час УЗД щитоподібної залози лікар також може оглядати шийні лімфатичні вузли.

Оцінюють:

• розміри;
• форму;
• збереження нормальної структури;
• ехогенність;
• кровопостачання;
• наявність кістозних змін або кальцинатів.

Збільшений лімфатичний вузол не обов’язково означає онкологічний процес. Він може реагувати на інфекцію або запалення. Значення мають його форма, внутрішня структура і розташування.

Які формулювання не повинні одразу лякати

Не завжди потребують активного лікування:

• невеликі колоїдні кісти;
• поодинокі дрібні вузли без підозрілих характеристик;
• помірна неоднорідність тканини;
• незначне відхилення об’єму;
• стабільні вузли, які не збільшуються під час спостереження.

Такі зміни можуть потребувати лише консультації ендокринолога, лабораторних аналізів та контрольного УЗД у рекомендований лікарем термін.

Коли потрібна консультація ендокринолога

Звернутися до лікаря варто, якщо у висновку зазначено:

• вузол із підозрілими ультразвуковими ознаками;
• високу категорію TI-RADS;
• швидке збільшення утворення;
• нерівні або нечіткі контури вузла;
• точкові ехогенні включення;
• підозрілі шийні лімфатичні вузли;
• значне збільшення щитоподібної залози;
• виражені дифузні зміни.

Консультація також потрібна при відчутті тиску в шиї, утрудненому ковтанні, осиплості голосу, серцебитті, різкій зміні ваги, тремтінні рук, набряках, постійній слабкості або порушенні терморегуляції.

Які обстеження можуть призначити після УЗД

Залежно від результатів лікар може рекомендувати:

• ТТГ;
• вільний Т4;
• вільний Т3;
• антитіла до тиреопероксидази;
• антитіла до тиреоглобуліну;
• кальцитонін за наявності показань;
• повторне УЗД у динаміці;
• тонкоголкову аспіраційну біопсію;
• консультацію ендокринолога або ендокринного хірурга.

Перелік досліджень визначають індивідуально. Здавати всі гормони й антитіла самостійно після кожного УЗД не потрібно.

Як правильно сприймати висновок УЗД

УЗД описує анатомічну будову щитоподібної залози, але не встановлює остаточний клінічний діагноз. Навіть за наявності вузла лікар оцінює не одне слово у висновку, а всю сукупність даних: скарги, анамнез, результати пальпації, лабораторні показники, категорію TI-RADS і зміни в динаміці.

Пройти УЗД щитоподібної залози доцільно за направленням лікаря, при виявленні утворення в ділянці шиї, зміні розмірів залози або необхідності контролю раніше знайдених вузлів.